Завдяки збільшенню швидкості, ємності та економічності пристроїв для зберігання даних навіть ті, хто не вважає себе технічно підкованим, можуть зібрати значну колекцію цифрових творів. Однак просто зібрати фільми, ігри, телешоу, музику, електронні книги та фотографії — це лише половина справи. Аби медіаколекція була корисною, вона має бути правильно впорядкованою. У цій публікації пропонуємо поради щодо впорядкування особистої медіаколекції. Ці поради цілком підходять навіть для таких звичайних файлів, як текстові документи, електронні таблиці та презентації.
Навіщо переходити на цифрові технології?
Цифрові медіаколекції мають кілька переваг над фізичними.
- Доступність: можливість користуватися матеріалами з будь-якого місця, де є підключення до Інтернету.
- Ефективність: за допомогою інструментів пошуку та метаданих у цифрових колекціях легше знаходити та видобувати конкретні елементи.
- Перспективність: магнітні носії даних, такі як відеокасети та аудіокасети, а також старі CD та DVD-диски, мають обмежений ресурс. Книги та фотографії теж з часом зношуються, особливо якщо їх зберігати в місцях з підвищеною температурою та вологістю. Зберігання файлів у цифровому форматі з можливістю резервного копіювання означає, що колекція може витримати плин часу та навіть вплив стихійних лих.
- Масштабованість: цифрові колекції займають набагато менше фізичного простору, ніж фізичні носії.
Цифрові колекції або архіви зазвичай організовані за допомогою метаданих: інформації про їхнє походження, дату створення, формат тощо. Під час створення та систематизації цифрової медіаколекції не забудьте про метадані
- Описові метадані: корисні для користувача дані, такі як назва твору, його автор або опис.
- Адміністративні метадані: деталі про сам твір, такі як розмір файлу, формат файлу та дата оцифрування.
- Технічні метадані: інформація про процес оцифрування — наприклад, обладнання, що використовувалося, та роздільна здатність файлу.
Створення колекції
Перш ніж створювати колекцію, подумайте, що має до неї увійти. Надаєте перевагу фотографіям та сімейним відео з особливих подій, таких як весілля та ювілеї? Будете зберігати фото з відпочинку? Кого з членів родини ви запросите долучитися до колекції? Чи в пріоритеті буде додавання файлів, фізичні копії яких зношуються, або файлів, які, ймовірно, матимуть найбільший попит?
Що стосується зношування фізичних носіїв даних, то файли на аналогових носіях, таких як аудіокасети, потрібно оцифровувати, щоб вони стали частиною цифрової колекції. У випадку з відеокасетами найпростіший спосіб це зробити — скористатися пристроєм, який називається картою захоплення. За допомогою карти захоплення та відеомагнітофона (а також необхідних кабелів для підключення відеомагнітофона до комп'ютера — як правило, композитного чи HDMI кабелю) можна скористатися OBS або аналогічною програмою для перезапису відеоматеріалів.
Іншим важливим моментом у створенні цифрової медіаколекції є вибір форматів файлів та способу їхнього резервного копіювання.
- Формат файлів: обирайте універсальні та довговічні формати, наприклад, MP4 для відео або TIFF для зображень.
- Резервування: для захисту медіаколекції від збоїв або проблем з обладнанням важливо мати декілька резервних копій у різних місцях. Це можна зробити за допомогою віддаленого резервного копіювання, використання хмарних сховищ, декількох синхронізованих NAS-накопичувачів або зовнішніх серверів. Не забувайте регулярно оновлювати резервні копії.
Догляд за колекцією
Інвентаризація матеріалів допоможе впорядкувати медіаколекцію та полегшить пошук загублених чи пошкоджених файлів. Опис має бути відсортований за типами носіїв (DVD, CD, VHS-касети тощо) та містити таку інформацію, як назва, дата створення, дата завантаження, місцезнаходження тощо.
Розгляньте варіант використання програм для каталогізації дисків, таких як WinCatalog (або, для користувачів Mac, DiskCatalogMaker). Якщо ви використовуєте декілька зовнішніх, знімних або мережевих накопичувачів, програма для каталогізації дисків допоможе вам заощадити час. Вона сканує всі ваші накопичувачі, створює каталог з можливістю пошуку на основному диску та повідомляє, в якому накопичувачі знаходиться той чи інший файл. Тепер ви можете підключити саме цей накопичувач без необхідності вручну під'єднувати кожний диск та виконувати на ньому пошук. Варто встановити щомісячне нагадування про каталогізацію всіх дисків.
Шукати, переглядати та вилучати файли в цифровій колекції повинно бути легко. Переконайтеся, що платформа, яку ви розглядаєте, дозволяє здійснювати пошук за датою, автором, ключовими словами і, можливо, іншими параметрами. Якщо до колекції також матимуть доступ інші користувачі, варто обмежити доступ до її окремих частин або можливість завантажувати чи вивантажувати нові файли.
Хоча створення медіаколекції може бути цікавою та корисною справою, не менш важливо постійно дбати про неї. Є чудовий підхід: регулярно перевіряйте накопичувачі на предмет зношування чи виходу з ладу та виконуйте резервне копіювання даних, щоб запобігти їхній втраті. Візьміть за звичку переглядати та видаляти застарілі або непотрібні файли та дублікати, щоби колекція залишалася впорядкованою та актуальною. З розвитком апаратних технологій варто подумати про модернізацію обладнання для збільшення швидкості, ємності, довговічності та ефективності. Завдяки проактивному догляду за обладнанням та матеріалами ваша медіаколекція залишатиметься систематизованою, доступною та життєздатною впродовж тривалого часу.
Впорядкування медіаколекції для сімейного користування
Якщо медіаколекцією будуть користуватися інші члени родини, певні медіафайли, можливо, варто зберігати там, де діти не матимуть до них доступу. У батьків можуть бути причини не дозволяти своїм дітям слухати музику або дивитися фільми, які вони вважають неприйнятними. Захист матеріалів категорії PG-13 або R паролем — один із способів зробити медіаколекцію безпечною для дітей.
Не робіть помилку, вважаючи, що всі матеріали у колекції мають бути впорядковані в однаковий спосіб. Музику можна організувати за жанром, а потім за назвою або за виконавцем. Однак не буде сенсу так само систематизувати сімейні фотоальбоми чи відеоігри. Натомість логічним є відсортувати їх за хронологічним порядком або, принаймні, мати такий фільтр. Також можна впорядкувати за датою створення або датою завантаження до медіаколекції. Іншими доцільними параметрами є тип файлу, вікова категорія чи навіть мова. Багатомовним сім'ям може знадобитися гнучкий фільтр для іспанської, гінді, корейської чи інших мов. Вікові фільтри допоможуть запобігти доступу юних користувачів до контенту, який не відповідає їхньому віку.
Впорядкування файлів у колекції вимагає декількох речей.
- Ієрархія папок: основна папка повинна мати підпапки, які, можливо, матимуть власні підпапки.
- Системність організації: медіаколекція може налічувати сотні або навіть тисячі файлів. Якщо назви файлів будуть чіткими, лаконічними та зрозумілими, їх буде легше знаходити (а також переміщати файли, які знаходяться не на своєму місці).
Продумайте порядок зберігання важливих документів, які, можливо, варто тримати на USB флеш-накопичувачах із шифруванням. Можна створити окремі папки для кожного члена родини, а потім категоризувати всередині них файли — податкові дані, скани паспортів та водійських прав, дані про криптовалюту, банківські дані, медична документація, важливі контракти та інші конфіденційні файли. Такий рівень організації дозволить швидко знайти необхідні дані в потрібний момент. Такої практики дотримуються професіонали та державні службовці для організації своїх конфіденційних файлів.
